Вторник, 21.11.2017, 15:40
Кафедра русской филологии и перевода МГУ
| RSS
[ Новые сообщения · Участники · Правила форума · Поиск по сайту · RSS ]
Страница 1 из 11
Архив - только для чтения
Форум » Интернет-конференция "Актуальные проблемы славистики 2012" » Секция 5. Массовые коммуникации: лингвокультурологический аспект » СТВОРЕННЯ ПОРТРЕТНОГО НАРИСУ НА ТБ ТА В ДРУКОВАНИХ ЗМІ (Старостенко Анастасія Олександрівна)
СТВОРЕННЯ ПОРТРЕТНОГО НАРИСУ НА ТБ ТА В ДРУКОВАНИХ ЗМІ
AdminДата: Воскресенье, 11.03.2012, 01:56 | Сообщение # 1
Админ
Группа: Администраторы
Сообщений: 167
Репутация: 103
Статус: Offline
Старостенко Анастасія Олександрівна,
студентка Маріупольського державного університету (Україна)



СТВОРЕННЯ ПОРТРЕТНОГО НАРИСУ НА ТЕЛЕБАЧЕННІ ТА В ДРУКОВАНИХ ЗМІ


Королем художньо-публіцистичних жанрів вважають нарис, навіть незважаючи на те, що цілком не визначено, відносити його до журналістики чи до літератури. Це пояснюється тим, що нарис має так звану «подвійну природу», адже в ньому поєднуються репортажне та дослідницьке начала. Саме синкретичність є визначальною ознакою цього художньо-публіцистичного жанру. Так, наприклад, дослідник Л. Є. Кройчик виділяє в нарисі три начала: соціологічне, публіцистичне і художнє [7]. На думку А. А. Грабельнікова, від інших журналістських жанрів нарис відрізняють більша образність, художність, від жанрів літературних – документальність, адресність, конкретність [3, с. 234].
«Сучасний словник літератури і журналістики» називає нарис «центральним жанром журналістики, що передбачає оперативний відгук на суспільно важливу подію, на документальній основі розкриття образу цікавої особи, створення портрету колективу, розповідь про побут, звичаї й людей певного регіону своєї й чужої країни» [2, с. 260]. Слід також вказати на такі ознаки нарису: наявність авторського «я», інтимізацію, ескізність, злободенність, типізацію героя, асоціативність і присутність певної частини вимислу [8, с. 224 – 227].
Довгий час не було єдиної думки з приводу класифікації нарису. На сьогоднішній день більшість дослідників (О. О. Тертичний, З. С. Смєлкова, І. Л. Михайлин, М. Ф. Гетьманець) вважають, що найбільш доречним є виділення трьох внутрішньожанрових різновидів нарису: подорожнього, проблемного та портретного [10; 8; 2].
Портретний нарис – це «внутрішньожанровий різновид нарису, предметом якого є відтворення героя в усій складності його долі, професійного шляху, внутрішніх переживань, роздумів про життя» [2, с. 261]. Визначальним у цьому терміні є слово «портрет», значення якого в літературі таке: «описанье нрава, быта и внешности человека, схожее с ним» [5]. Тож у портретному нарисі змальовується не лише зовнішність героя, а й розповідається про життєві ситуації, учасником яких він є, його поведінку; можуть бути подані фрагменти інтерв’ю, монологи, світоглядні засади особистості. Важливими є дані про роботу людини, її інтереси, хобі. Таким чином, можливості цілісного зображення особистості значно розширюються, якщо нарисовець здійснює і соціологічний, і психологічний аналіз героя.
У портретному нарисі значна увага приділяється біографії героя. Та слід пам’ятати, що розповідь про всі подробиці його існування не є доцільною. Слід зазначати лише певні віхи життєвого шляху, які є важливими для втілення задуму автора, акцентувати на подіях, які справили враження на особистість, вплинули на формування її характеру. Таким чином, предметом зображення в портретному нарисі є особистість у всій її багатогранності. Саме тому цей жанр є одним із центральних і в пресі, і на телебаченні, і на радіо.
Характерні риси портретного нарису в друкованих ЗМІ пояснюються специфікою газетних матеріалів. Вони малоформатні, адресні, оперативні, мають політичну гостроту [1, с. 29]. Завдання нарисовця складне – долю людини, її характер, відносини з оточуючим світом потрібно вмістити в обмежену кількість газетних рядків. Отже, всі специфічні риси нарису мають відображення і у стилі, мові газетного тексту, і у його композиції.
Нарис – ядро художньої телепубліцистики. Професор Ю. Г. Шаповал дає таке визначення теленарису: «це – художньо-публіцистичний твір, у якому телепубліцист, спираючись на документально точні факти, вдаючись до методів типізації й індивідуалізації, застосовуючи образні, художні засоби, творить портрети сучасників, аналізує важливі життєві проблеми – сучасні й ретроспективні, як «світові», так і національні, українські» [11, с. 76].
Основною властивістю телебачення є наочність. Отже, все те, що сприймає з екрана людське око, є конкретним, безпосереднім, автентичним. Збагачення слова зримим образом є специфічною рисою теленарису.
Предметом зображення портретного нарису є особистість. З. Дмитровський відмічає, що «за допомогою знімальної камери проникнути у внутрішній світ людини – справа непроста. Людина розкривається в певні моменти. Вловити і зафіксувати їх – триєдине завдання автора нарису, режисера та оператора» [6]. У портретних нарисах на телебаченні для показу характеру героя часто використовують такі прийоми і методи, як спостереження, портретне інтерв’ю, «прихована камера», архівні кадри [9, с. 203].
Специфіка портретного теленарису полягає в тому, що він увібрав у собі властивості «живого телебачення» (репортажність, відкритість журналіста, довірливість авторського звертання до глядачів, їхню психологічну співучасть у тому, що відбувається) та кіно (екранний характер, відчуття композиції, художню організацію фактичного матеріалу, культуру монтажної побудови) [9]. І, звісно, важливість характерних рис нарису як жанру публіцистики, не може не бути підкреслена, коли йдеться про специфіку цього жанру на телебаченні.
Такий жанр як портретний нарис є затребуваним і на телебаченні, і у друкованих ЗМІ. Український ТБ-простір у наш час багатий на різноманітні програми, що розповідають про життя відомих людей. Однією з таких програм є «Гра долі», що виходить на 5 каналі. На офіційному сайті цього каналу вказано, що «серіал документальних фільмів «Гра долі» – це історії життя знаменитих людей, які жили на українській землі, та українців, рознесених по всьому світу. Історії кохання, історії сходження на олімп слави, несподівані повороти долі» [4]. Таким чином, акцент зроблений саме на описі життєвих ситуацій, що складалися у героїв, на описі їхнього особистого життя.
Відмінний кут подачі матеріалу в портретних нарисах, що друкуються в газеті «День» та поміщаються в електронній версії видання. Перш за все, матеріали присвячені не особистому життю видатних особистостей, не несподіваним поворотам у їхніх долях, як у передачі 5 каналу, а їхній праці, творчим здобуткам. Так, у нарисі Неллі Корнієнко «Лесь Курбас як завтра» (електронна версія газети «День», 13.02.2012) поєднані біографічні дані про митця, відомості про його роботу в театрі та характеристика деяких вистав. Інна Старовойтенко у матеріалі «Ткач нашої історії» (електронна версія газети «День», 10.02.2012), присвяченому громадському діячеві Євгену Чикаленку, звертає увагу на розвиток особистості героя, його життєвий шлях та внесок у історію держави.
Таким чином, можна спостерігати деяку відмінність у тому, до яких тем звертаються журналісти «Гри долі» на 5 каналі та журналісти видання «День». Перші приділяють особливу увагу особистому життю героїв, другі – їхній творчій спадщині та внеску в суспільство. Втім, портретні нариси і в програмі, і в газеті зазвичай висвітлюють життя відомих у країні особистостей: П. Куліша, Л. Курбаса, Т. Шевченка, Л.Українки, І. Карпенко-Карого та інших.

Література
1. Беневоленская Т. А. Композиция газетного очерка: Пособие по спецкурсу / Т. А. Беневоленская. – М.: Изд-во МГУ, 1975. – 85 с.
2. Гетьманець М. Ф. Сучасний словник літератури і журналістики / М. Ф. Гетьманець, І. Л. Михайлин. – Х.: Прапор, 2009. – 384 с.
3. Грабельников А. А. Работа журналиста в прессе: учебное пособие / А. А. Грабельников. – М.: Рип-Холдинг, 2005. – 274 с.
4. Гра Долі. 5 канал. [Електроний ресурс]. Режим доступу: http://5.ua/per/122/20/75/
5. Даль В. И. Толковый словарь живого великорусского языка [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://slovardalja.net.
6. Дмитровський З. Телепубліцистика: генезис та характерні особливості теленарису / З. Дмитровський // Теле- та радіожурналістика. – Львівський національний університет імені Івана Франка, 2006. – С. 74 – 83. [Електроний ресурс]. Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Tir/2008_7/visnyk07-7.pdf.
7. Кройчик Л. Е. Система журналистских жанров [Электронный ресурс] / Л.Е. Кройчик; ред. С. Г. Корконосенко // Основы творческой деятельности журналиста: Учебник для студентов по специальности «Журналистика» – СПб.: Знание, СПбИВЭСЭП, 2000г. Режим доступа: http://evartist.narod.ru/text5/64.htm.
8. Смелкова З. С. Риторические основы журналистики. Работа над жанрами газеты: учебное пособие / З. С. Смелкова. – М.: Флинта: Наука, 2002. – 320 с.
9. Телевизионная журналистика: учебник. 4-е изд. // Г. В. Кузнецов, В. Л. Цвик, А. Я. Юровский. – М.: Изд-во МГУ, Изд-во «Высшая школа», 2002. – 304 с.
10. Тертычный А. А. Жанры периодической печати: учебное пособие для студентов вузов / А. А. Тертычный. – М.: Аспект Пресс, 2000. – 320 с.
11. Шаповал Ю. Г. Телевізійна журналістика: навч. посіб./ Ю. Г. Шаповал. – Рівне, 2008. – 110 с.

Резюме
Очерк называют центральным журналистским жанром. Особенно часто на страницах прессы и телеэкранах появляются портретные очерки. Не исключение и украинская журналистика. Например, программа «Гра долі», которая выходит на 5 канале, и газета «День» часто рассказывают об историях жизни известных украинцев. В подаче материала есть как общие стороны, так и различия.
 
Форум » Интернет-конференция "Актуальные проблемы славистики 2012" » Секция 5. Массовые коммуникации: лингвокультурологический аспект » СТВОРЕННЯ ПОРТРЕТНОГО НАРИСУ НА ТБ ТА В ДРУКОВАНИХ ЗМІ (Старостенко Анастасія Олександрівна)
Страница 1 из 11
Поиск:

Cегодня на сайте были:
Copyright Кафедра русской филологии и перевода © 2009-2017Хостинг от uCoz