Четверг, 19.10.2017, 18:29
Кафедра русской филологии и перевода МГУ
Приветствую Вас, Гость | RSS
[ Новые сообщения · Участники · Правила форума · Поиск по сайту · RSS ]
Страница 1 из 11
Архив - только для чтения
Форум » Интернет-конференция "Актуальные проблемы славистики 2012" » Секция 2. Взаимодействие и развитие славянских языков. » ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ КОНЦЕПТІВ ... (Шапурма Вікторія Федорівна)
ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ КОНЦЕПТІВ ...
AdminДата: Вторник, 13.03.2012, 23:59 | Сообщение # 1
Админ
Группа: Администраторы
Сообщений: 167
Репутация: 103
Статус: Offline
Шапурма Вікторія Федорівна,
cтудентка Маріупольського державного університету (Україна)



ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ КОНЦЕПТІВ «ПРАВДА», «ІСТИНА» ТА «БРЕХНЯ» У ПРИЗМІ ФІЛОСОФСЬКОГО ДИСКУРСУ


Запитання, «Чи існує абсолютна істина?» та, якщо існує, чи відрізняється вона від поняття «правда», є доволі актуальним вже багато сторіч. Велика радянська енциклопедія тлумачить істину як «вірне відображення об'єктивної дійсності у свідомості людини, відтворення її такою, якою вона існує сама по собі, поза і незалежно від людини та її свідомості» [7]. (Тут та надалі – переклад автора). В свою чергу Альфред Тарский зазначав, що «сама можливість послідовного використання виразу «істинне речення», який би не суперечив законам логіки та духу повсякденної мови, видається доволі проблематичною» [3].
В сучасному світі існує тенденція, коли людина вважає свою правду абсолютною істиною, з якою інші люди повинні безсуперечно погоджуватися. До того ж доказ своєї правоти є важливішим за пошуки істини. Але говорячи про різницю між істиною та правдою, треба взяти до уваги таку їх спільну рису, як антонім «брехня». Крім брехні існує ще й напівправда. Суть напівправди полягає в тому, що людина говорить не всю правду, а тільки ту її частину, яка йому вигідна [8]. Маємо відмітити, що поширення синонімічних та антонімічних рядів понять «правда» та «істина» обумовлено концептуальним сприйняттям визначенних понять. Тобто в сучасному світі вони сприймаються як концепти. Вважаємо за доцільне дати визначення терміну «концепт».
Як зауважує Е.А. Селіванова, концепт визначає собою «ментально-психонетичний комплекс – певним чином організовану, різносубстрактну одиницу знань, включену до свідомості людини та його колективне несвідоме, і яка виділяється … в концептосистемі для опису мотивуючої бази внутрішнього програмування найменувань» [1, с. 112].
В свою чергу, Ю.С. Степанов зазначає, що концепт – «це як би згусток культури у свідомості людини, те, у вигляді чого культура входить у ментальний світ людини. І, з іншого боку, концепт - це те, за допомогою чого людина – звичайна, не «творець культурних цінностей - сама входить у культуру, а в деяких випадках і впливає на неї. Концепти не тільки мисляться, їх переживають. Вони - предмет емоцій, симпатій і антипатій, а іноді і зіткнень». І це тлумачення ми вважаємо найбільш вдалим, адже концепт – є основний осередок культури в ментальному світі людини [9]. Приймаючи за основу саме це визначення поняття «концепт», ми пропонуємо розглянути зазначену проблему через тексти, в яких відображені особливості філософської ментальності носіїв грецької та англійської мови та культури.
Подане повідомлення має відгук у дослідженні, метою котрого є визначення ступеню синонімічності та антонімічності понять «правда», «істина» та «брехня» крізь понятійний апарат носіїв мови обраної культури, ціннісну структуру якого було сформульовано в філософському дискурсі.
Для досягнення поставленої мети, ми вважаємо за потрібне виконати наступні завдання:
- окреслити значення понять «правда», «істина» та «брехня» згідно їх тлумачення;
- з’ясувати відсоток їхньої синонімічності та антонімічності;
- розглянути етнокультурний аспект концептів «Правда», «Істина» та «Брехня».
Відомим є факт, що найяскравішим прикладом розвитку філософської думки є Давня Греція, адже проблема істини була усвідомлена й сформульована вперше саме там. Згідно філософського джерела, елеати й софісти піддали сумніву достовірність чуттєвих знань людини. За переконаннями Аристотеля, істина є відповідністю між певними твердженнями, судженнями, висловлюваннями і тим, про що у них ідеться [2]. Наприклад, у своєму трактаті «Метафізика» філософ писав, «що казати про суще, що його немає, або про не-суще, що воно є, – значить говорити хибно; а казати, що суще є і не-сущого немає, – значить говорити істинно» [5].
Виходячи з класичного уявлення про істину, згідно до якого термін «істина» виражає властивість нашого знання більше, аніж факту дійсності, дослідники звертаються до визначення істини Альфредом Тарським, який узагальнив подібного роду тлумачення у вигляді певної схеми: «“p” істинно тоді і тільки тоді, коли воно є p» [6], де “p” – є сентенція, що формулює певне твердження у призначеній мові, а p – це переклад цієї сентенції у метамові. Але це не безперечне твердження, а стан речей [4, 3]. Отже ми розуміємо, що є правда, а що неправда в залежності від того, наскільки коректно твердження виражає дійсність.
Враховуючи результати попереднього огляду фактичного матеріалу, ми дійшли висновку, що персоніфікована структуризація людського досвіду створює умови для семантичної розрізненості та багатозначності тлумачення понять «правди», «істини» та «брехні». Також ми можемо стверджувати, що концепти «Правда», «Істина» та «Брехня» виявилися саме тим інструментом, завдяки якому на основі прецедентних текстів грецької та англійської лінгвокультур було розібрано аксіологічний аспект правдо-істинних понять. Тому вважаємо запотрібне визначити методику їх подальшого дослідження. Для аналізу обраних концептів ми плануємо використовувати наступні методи:
1. метод теоретичного аналізу (розмежування текстів філософського дискурсу, задля чіткішого ознайомлення з суттю досліджуваних концептів);
2. метод компаративного аналізу (задля виявлення сприйняття філософами позначених концептів);
3. метод дистрибутивного аналізу (через розклад концептів на семантичні примітиви, зрозуміти їх сполученість та взаємозв’язок з іншими елементами того ж рівня);
4. метод інтроспекції (частково, через обмеженість наших соціативних зв’язків, враження від взаємодії елементів концепту з зовнішніми факторами буде отримано через виявлення причинно-наслідкових зв’язків).
Визначені методи дослідження дозволяють провести більш детальний розгляд обраної теми, саме тому ми вважаємо їх пріоритетними. А перспективою нашого подальшого дослідження, як і даного повідомлення (що є скороченим віддзеркаленням роботи) є розуміння щодо поширеної інтерпретації особливостей концептів «Правда», «Істина» та «Брехня», як центральних у філософському дискурсі, безпосередньо в обраних лінгвокультурах.

Література
1. Селиванова Е.А. Когнитивная ономасиология - К. : Изд-во украин. фитосоциол. центра, 2000. – 248 с.
2. Причепій Є.М. Філософія / Причепій Є.М., Черній А.М., Чекаль Л.А. – К. : Академвидав, 2007. Електронний ресурс. – Режим доступу: http://ebk.net.ua/Book/philosophy/ prichepiy_filosofia/part3/ 3305.htm.
3. Новое в зарубежной лингвистике. Выпуск XYIII., 1986. Електронний ресурс. – Режим доступу: http://www.classes.ru/grammar....cuments 11.htm.
4. Duppen Y. When Snow Is White Tarski’s Theory of Truth, 2002. Електронний ресурс. – Режим доступу: http://yduppen.home.xs4all.nl/pub/tarski.pdf.
5. Marion D. Correspondence Theory of Truth, Stanford Encyclopedia of Philosophy, 2005. Електронний ресурс. – Режим доступу: http://plato.stanford.edu/entries/truth-correspondence/#1.
6. Tarski A. Truth and Proof, Scientific American, 1969. Електронний ресурс. – Режим доступу: http://people.scs.carleton.ca/~bertossi/logic/material/tarski.pdf.
7. Електронний ресурс. – Режим доступу: http://bse.sci-lib.com/article056849.html.
8. Електронний ресурс. – Режим доступу: http://www.padchin.narod.ru/homo4.html.
9. Електронний ресурс. – Режим доступу: http://philologos.narod.ru/concept/stepanov-concept.htm

Резюме:
Доклад является краткой аннотацией к научной работе, в которой рассматриваются особенности функционирования концептов «Правда», «Истина» и «Ложь» на материале философского типа дискурса.
Перспективой данного доклада, как и научной работы в целом, является базовое понимание касательно интерпретации особенностей выбранных концептов как центральних в философском дискурсе.
Ключевые слова: концепт, правда, истина, ложь, философский дискурс.
.
 
Форум » Интернет-конференция "Актуальные проблемы славистики 2012" » Секция 2. Взаимодействие и развитие славянских языков. » ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ КОНЦЕПТІВ ... (Шапурма Вікторія Федорівна)
Страница 1 из 11
Поиск:

Cегодня на сайте были: Thomasfela, AlbertVaday, Norvansr, Invalidka5, Martinh4o,
Copyright Кафедра русской филологии и перевода © 2009-2017Хостинг от uCoz