Вторник, 21.11.2017, 15:33
Кафедра русской филологии и перевода МГУ
| RSS
[ Новые сообщения · Участники · Правила форума · Поиск по сайту · RSS ]
Страница 1 из 11
Архив - только для чтения
Форум » Интернет-конференция "Актуальные проблемы славистики 2012" » Секция 1. Языковая интерференция. Языковой меланж и проблемы перевода. » ЗМІСТОТВОРЧА РОЛЬ ПРИКМЕТНИКА БІЛИЙ / БЕЛЫЙ (Семашко Тетяна Федорівна)
ЗМІСТОТВОРЧА РОЛЬ ПРИКМЕТНИКА БІЛИЙ / БЕЛЫЙ
AdminДата: Суббота, 24.03.2012, 00:49 | Сообщение # 1
Админ
Группа: Администраторы
Сообщений: 167
Репутация: 103
Статус: Offline
Семашко Тетяна Федорівна,
доцент кафедри української філології Маріупольського державного університету (Україна)


ЗМІСТОТВОРЧА РОЛЬ ПРИКМЕТНИКА БІЛИЙ / БЕЛЫЙ
(на матеріалі фразеологічних одиниць української та російської мов)


Кольоропозначення (головним чином виражені прикметниками) в різних аспектах і за допомогою різних методів досліджувало багато лінгвістів. Так, відома серія робіт Р.В. Алімпієвої (1976; 1982; 1986), присвячена історії формування, семантичного розвитку і системності відношень прикметників на позначення кольору; історія прикметників-колоративів досліджується у роботах Є.М. Іссерліна (1951), Л.М.Грановської (1964), М.А. Суровцової (1970), Н.Б. Бахіліної (1975), Е.В.Кузнецової (1989), Т.Г. Корсунської (1963). Х. Чирнер (1973), Л.В. Лаєнко (1988) розглядають семантику кольору в порівняльному плані тощо. Досить багато робіт присвячено вивченню кольоропозначень у складі фразеологічних одиниць (ФО). Такі дослідження провели С.І. Войнова (1995); А.А. Кайбияйнен (1995); Л.Ф. Кац (1987); В. Н. Клюєва (1956 ); А.Є. Круглікова (1977); Є.А. Дівіна (1996); В.Д. П’ятницький (1986); Т.А. Слухай (1993); К.І. Федорова (1981) та інші.
Увага до фразеологічних одиниць з колоративним компонентом є відображенням загального пожвавлення стилістичних досліджень. Проте на фоні великої кількості напрацювань є ряд питань, які все ще залишаються недостатньо з’ясованими. Серед таких питань – виявлення засобами фразеології найбільш загальних тенденцій у розвитку як споріднених, так і неспоріднених мов, а також їх національної специфіки.
Для теорії мови суттєве значення мають відмінності у фразеологічному запасі мов та в його формуванні. Спорідненість української та російської мов зумовила те, що білий колір є спільним для обох мов. Але, включаючись у ФО, він може проявляти і деякі відмінності. У зв’язку з цим певний інтерес викликає зіставлення ФО з компонентом на позначення кольору. Порівняння ФО з колоративом білий/белый двох мов робиться з метою виявлення спільних та відмінних рис, що випливають із змістотворчої ролі прикметників на позначення кольору, визначення найбільш загальних тенденцій в розвитку досліджуваних мов, а також їх національної специфіки. Відповідне порівняння вивчення ФО двох мов переслідує і практичну ціль: вирішити деякі питання перекладу і викладання іноземних мов, а також питання лексикографічної практики.
Наше завдання полягає в тому, щоб розглянути, як колоратив білий/белый, сполучаючись з іншими словами, утворює ФЗ, прослідкувати, що є базою для кожного такого виразу, розглянути своєрідність переносів, на основі яких утворились ФЗ.
Відомо, що в природі кольоровий спектр безмежний, людське око може розрізняти надзвичайно велику кількість кольорів. Мова ж має обмежену кількість знаків для їх позначення: звідси – диспропорція між кількістю кольорів, що розрізняє людське око, і кількістю їхніх назв [3, с. 47]. Робимо висновок, що і в цій частині лексики проявляється унікальна спроможність мови зберігати і передавати при допомозі обмежених засобів безмежний об’єм людського досвіду.
Номінації кольорового спектру можуть досить сильно розходитись в різних мовах. Це стосується як кількості кольороназв, так і розбіжностей в межах кольору в еквівалентних слів кольоропозначень. Але, без сумніву, певна загальна тенденція кольоропозначення існує. Йдеться про те, що в окремі історичні періоди серед великої кількості слів на позначення кольору в мові виділяються слова, які спроможні виражати узагальнено ту чи іншу кольорову субстанцію, найбільш загальне поняття про колір, тому вони можуть позначати будь який відтінок даного кольору [1, с. 19]. Крім здатності найбільш узагальнено називати колір, вони відзначаються певними якостями, які забезпечують ці можливості. Відповідні слова мають необмежену сполучуваність, стилістично нейтральні [2, с. 8]. Прикметник білий/белый якраз і відноситься до такого роду позначень.
За нашими спостереженнями прикметник білий/белый є одним із найуживаніших у мові. Крім свого основного значення, він має і декілька похідних. Із цими значеннями він і увійшов до складу ФО української та російської мов. При цьому, в більшості прикладів реалізуються образні емоційно-оцінювальні компоненти значення, уявлення, що викликаються самим кольором і комплексом асоціацій, що виникають при цьому. В свідомості носіїв сучасної мови зберігся асоціативний зв’язок лексеми білий з поняттям ‘чистий,’ ‘світлий’, ‘кращий’, що втілюється і в складі ФЗ.
Семантичні потенції колоратива білий/белый надзвичайно великі, що дає можливість його участі в утворенні великої кількості сталих сполучень. Нижче подаємо функціональну семантизацію кольоропозначення білий/белый, що враховує об’єднуючі його відношення, розвиток і перехід до складу ФО.
Прикметник білий/белый у складі ФО виявляє такі значення:
1) характеристика абстрактних явищ оточуючого світу. Наприклад: Приймаючи до уваги позицію обивателя «моя хата з краю», злочинці нахабніють і, не соромлячись, орудують на вулиці прямо серед білого дня (УК, 2003, № 84: 18); Не тільки в панів відберуть землю, але й в тих, хто має більше восьми десятин. Це ж грабіж, розбій серед білої днини (СФУМ: 209); Позавчера средь бела дня на территории СПМК 2 прогремел взрыв, от которого пострадало четыре человека (ПУ, 2003, № 146 149: 10); На всем пространстве от Сибири до западных границ Европы с 30 июня по 2 июля наблюдались удивительные белые ночи (ПУ, 2004, № 16: 27); До белой зорьки (УРФС: 283);
2) характеристика осіб, що мають світлу шкіру, як прикмету раси: Заручники «білого рабства» (УК, 2003, № 104: 11); І вчорашні «смерди», трактуючи своїх шоферів не як працівників по контракту, а як «білих рабів», почуваються при тому зовсім не хамами (Забужко: 95); Правда, дівчата зразу починали стогнати, показуючи тим самим, як їм добре (мабуть, якийсь білий месіонер навчив), але це не сильно просувало справу (УК, 2003, № 112: 7); Просто у сейшельцев ограниченные возможности покупки валюты в банках, так посчитал нужным белый президент (ПУ, 2004, № 7: 24); Секс они относят к блажи белых туристов, стараясь извлечь из него только материальную выгоду (ПУ, 2004, № 19: 9);
3) ‘контрреволюційний’: Накази, які віддавали білі командири, не обговорювалися (УК, 2003, № 28: 19); В Білу Армію попало багато несвідомих громадян, особливо вихідців із селянства (УК, 2003, № 73: 9); Белая Армия состояла из хорошо обученных солдат и офицеров. Многие из которых были дворянского происхождения (ПУ, 2004, № 9: 4);
4) щось невивчене, недосліджене: Новонароджене немовля – це білий аркуш паперу. Тільки з часом до нього приходять знання, досвід (УК, 2004, № 87: 13); Виставка, як і публікації документальних матеріалів, реально допомагають заповнювати білі плями історії (УК, 2004, № 93: 4); Память человека – белый лист бумаги; иногда на нем пишется хорошо, а иногда дурно (ПУ, 2004, № 5: 21); Но ведь кому-кому, а дальневосточникам лучше других известно, что огромные пространства, занятые нескончаемой тайгой – это те же «белые пятна» на Земле (ФСРЛЯ, Т.2: 172); Вся проблема подземной газификации пока что – белое пятно (ФСРЯ: 374);
5) характеристика об’єктів господарської діяльності людини, побутового оточення через посередництво похідних предметів, що мають білий колір: Колись український цукор образно називали «білим золотом» (УК, 2004, № 35: 11); Соль – белый яд (ПР, 2003, № 77: 11); В магазинах страны за несколько часов раскупается месячный запас белого золота (ПУ, 2004, № 14: 32);
6) узагальнююча назва людей та предметів на основі переносу білого кольору їх одежі, зовнішнього вигляду, форми: Білі халати несли когось на ношах і щось кричали військові (Шевчук2: 93); Представники Білого дому стверджують, що вжиті заходи торкнуться близько 92 мільйонів платників податків (УК, 2003, № 4: 4); Приехала скорая. Белые халаты копошились под мостом (ПУ, 2004, № 18: 21); Хозяин Белого дома подписал закон о введении в стране особых правил торговли (ПУ, 2003, № 70-73: 7);
7) ‘привілегійований’, ‘кращий’: Зокрема, фахівці Держмитслужби працюють над формуванням «білого списку» лояльних до закону суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності (УК, 2004, № 7: 4); А можливо, в неї між потилицею і тім’ям розплющувалось третє око, що його, здається, мають тільки білі голови (Шевчук3: 39); Полковник доказывал, что верность и честь – принадлежность одних людей благородной крови, что если есть звери породистые, то есть и люди породистые, люди белой кости (ФСРЛЯ, Т.1: 323); Кто попадет до белого списка таможенников? (ПР, 2003, № 41: 6);
8) характеристика наркотичних речовин: Але проблема залишається актуальною: поки що «біла смерть» щодня знаходить свої жертви (УК, 2003, № 116: 18); На весь голос мы стали говорить про угрозу «белой смерти» с началом горбачевской перестройки (ПУ, 2003, № 62-65: 21);
9) назви на позначення зовнішнього вигляду та внутрішнього стану людини: Стах Бондар підвівся, взяв під пахву Мусійчука і повернув до шевця біле обличчя (Шевчук4: 94); У померлого це вже не перша спроба суїциду, а причиною всьому, вірогідніше, біла гарячка (УК, 2003, № 58: 3); Толпа подростков стояла возле входной двери, и все как один пацаны показывали белые зубы (ПР, 2003, № 67: 4); Как лунь белый (ФСРЛЯ, Т.1: 361); Даже если тебя довели до белого каления и ты готова пожертвовать материальными ценностями ради сохранения своих сил и нервных клеток, учитывай степень подготовленности «публики» (ПР, 2003, № 48: 11);
10) символічне уявлення про явища, яким надається значення зв’язку з чимось божественним, релігійним: Після розмови Клінтона з білим пророком представник Білого дому заявив, що якби Ностредейм був звичайним провісником, президент і не подумав би розмовляти з ним (УК, 2003, № 18: 5); Біла магія – це ще одна спроба затуманити очі простакам (УК, 2003, № 131: 10); Писали негативные статьи в газетах, как о «белом братстве» или еще какой-то мерзости (ПУ, 2003, № 74-77: 21);
11) складова частина назв реалій зі значенням ‘зимовий’, ‘сніжний’, ‘покритий снігом’: Повільно пішла, покручуючи листком; світ ніби повужчав перед нею – танцювало море білих мух (Шевчук2: 255); Ми знаємо, що існує білий континент, але зовсім не райдужні перспективи нам малює його майбутнє (УК, 2004, № 31: 7); Белый континент уже начинает ощущать на себе масштабы глобального потепления (ПР, 2004, № 37: 4);
13) характеристика реалій зі значенням ‘чистий’, ‘охайний’, ‘чепурний’: На білу половину дому дозволялось заходити тільки Варварі. Іншій челяді вхід туди був заборонений (УК, 2003, № 97: 3); На возвышенности недалеко от речки красовалась белая изба, окна которой смотрели на церковные купола (ПУ, 2003, № 198-201: 12); Белая половина горницы сияла чистотой и порядком (ПУ, 2003, № 86-89: 17);
14) спеціальні термінологічні назви: Біле паливо – вода як джерело тепла (УК, 2004, № 19: 21); Найвища ціна в ювелірних магазинах на біле золото (УК, 2003, № 18: 19); Тут на допомогу прийдуть біла акація, лобода, кульбаба (УК, 2004, № 88: 19); Біле м’ясо можуть вживати і люди, що страждають від захворювань печінки, підшлункової залози (УК, 2003, № 199: 19); Интересен белый песец в природных условиях, а не в зоопарке, где мы видим усталое, изможденное животное (ПР, 2003, № 81: 6); – Я берусь указать вам десяток мест, где мы можем сейчас, в естественных условиях, строить электростанции на белом угле (ФСРЛЯ, Т.2: 321); У современных модниц пользуется популярностью белое золото. Вот почему возрос на него спрос (ПР, 2004, № 34: 2); Так, налог на белые столовые вина привел к изобретению коньяка (ПУ, 2004, № 15: 12);
Існує чимала кількість ФЗ із прикметником білий, що не входять ні до однієї з поданих моделей. Вони вимагають спеціального розгляду, мають особливу семантичну історію, етимологію, особливі принципи виділення тих або інших асоціативних прикмет. Наприклад: 1) біла ворона (той, хто виділяється серед інших чимсь незвичайним; зовсім не схожий на інших): Час зараз такий, що нікому не хочеться виглядіти білою вороною (УК, 2003, № 78: 9); В гурті окупантів Шольц видався йому білою вороною (ФСУМ, К.1: 146); – Я здесь гость, по несчастью. Оттого мать и называет меня «белой вороной» (ФСРЯ: 79); 2) шитий білими нитками (невміло, погано замаскований, непрофесійно виконаний): Нині все піддається сумніву, хоча він іноді шитий суціль білими нитками (УК, 2003, № 85: 5); Расчет был очень тонкий, но шитый белыми нитками (ФСРЯ: 535); 3) казка про білого бичка (що-небудь надумане, вигадане, нереальне, повторення одного і того самого спочатку): Артем надавав великої ваги в розвитку всесвітньої революції технічному винаходові. Чмир називав це казкою про білого бичка (ФСУМ, К.1: 361); Чтоб иметь успех, нужно быть артистом, а чтоб быть артистом, необходима практика и т.д. до бесконечности, подобно сказке про белого бычка (ФСРЯ: 427); 4) біла смуга (проміжок часу, коли щастить в усьому, все ладиться, відбуваються якісь приємні події): Біла смуга в житті завжди наступає за чорною (УК, 2004, № 103: 9); В жизни любого человека белая полоса и черная идут всегда рядом (ПР, 2004, № 15: 7); 5) бачити в гробу в білих тапочках (вираження презирства, ненависті до кого-небудь): – Якщо я щось задумав, то ніхто і ніколи мене не спинить. І бачив я всіх в гробу в білих тапочках (Парнюк: 103); На правлении обкома она вела себя безобразно, даже нецензурно выражалась. И в конце концов заявила: «Видала я вас в гробу в белых тапочках! Все вы одна компания! Я найду на вас управу! (ФСРЛЯ, Т. 1: 78).
Розглянувши фразеологізми із прикметниковим компонентом білий/белый, що є спільним для української і російської мов, можна зробити такі висновки. Не підлягає сумніву, що українська і російська фразеологічні системи розвивались приблизно однаковими шляхами. Саме тому фразеологічні фонди обох мов близькі. Відповідні дослідження іще раз доводять, що чим ближча спорідненість мов, тим ближча структура ФО і тим більше спільних для цих мов фразеологізмів.
Між ФЗ двох мов з колоративом білий/белый наявні і певні відмінності, що зумовлюються національною своєрідністю, традиціями і звичаями носіїв даних мов. Особливої уваги заслуговує процес переосмислення буквального змісту словосполучення в переносне, цілісне значення ФО. Вивчення відповідних питань становить значний інтерес і потребує подальшого дослідження.

Література

1. Алимпиева Р.В. Семантическая структура слова белый / Р.В. Алимпиева // Вопросы семантики. – Л., 1976. – Вып.2. – С. 13-27.
2. Бахилина Н.Б. История цветообозначений в русском языке / Н.Б.Бахилина. – М.: Наука, 1975. – 288 с.
3. Чирнер Х. Семантический объем прилагательных, обозначающих цвета, в русском языке в сопоставлении с немецким / Х. Чирнер: Дисс. …канд. филол. наук. – М., 1973. – 214 с.

Список джерел ілюстративного матеріалу та їх умовних скорочень
1. Забужко О. Репортаж із 2000-го року. – К.: Факт, 2001. – 95 с.
2. Шевчук В1. Око прірви. – К.: Український письменник, 1996. – 197 с.
3. Шевчук В2. Стежка в траві. – Х.: Фоліо, 1994. – Т.1. – 494 с.; Т.2. – 526 с.
3. Шевчук В3. Срібне молоко. – К.: Книжник, 2002. – 190 с.
4. Шевчук В4. Набережна 12. – К.: Молодь, 1968. – 244 с.
5. СФУМ – Білоноженко В.М., Гнатюк І.С., Дятчук В.В. Словник фразеологізмів української мови / За ред. В.М. Білоноженко.– К.: Наукова думка, 2003. – 1097 с.
6. УРФС – Олейник И.С., СидоренкоМ.М. Украинско-русский и русско- украинский фразеологический словар / Под ред. И.С. Олейник. – К.: Радянська школа, 1978. – 447 с.
7. ФСРЛЯ – Федоров А.И. Фразеологический словарь русского литературного языка / Под ред. А.И. Федотова. – М.: Цитадель, 1997. – Т.1. – 390 с., Т.2. – 395 с.
8. ФСРЯ – Молотков А.И. Фразеологический словарь русского языка / Под ред. А.И. Молоткова. – М.: Русский язык, 1986. – 543 с.
9. УК – „Урядовий кур’єр”, №№ 1-248, 2003; №№ 1-109, 2004.
10. ПУ – „Правда Украины”, №№ 66-201, 2003; №№ 1-24, 2004.
11. ПР – „Приазовский рабочий”, №№ 1-195, 2003; №№ 1-85, 2004.

Резюме
В статье автор продолжает свои исследования фразеологизмов с колоративным компонентом. В диахроническом и сопоставительном аспектах рассмотрены фразеологические единицы, в состав которых входит компонент на обозначение белого цвета, в украинском и русском языках.
 
Форум » Интернет-конференция "Актуальные проблемы славистики 2012" » Секция 1. Языковая интерференция. Языковой меланж и проблемы перевода. » ЗМІСТОТВОРЧА РОЛЬ ПРИКМЕТНИКА БІЛИЙ / БЕЛЫЙ (Семашко Тетяна Федорівна)
Страница 1 из 11
Поиск:

Cегодня на сайте были:
Copyright Кафедра русской филологии и перевода © 2009-2017Хостинг от uCoz